Стаття про УСШ

Чудова доповідь про нашу школу, про її традицію та історію п. Ростислава Касьяненко, опубліковано на веб-сторінці «Справжня Варта»

Ростислав Касьяненко | П’ятниця, 27 січня 2023, 21:05

https://varta.com.ua/blogs/bayern/1228122

“Українська суботня школа у Мюнхені: 70 років національним, культурним та християнським цінностям в еміграції

Суботня Школа м. Мюнхен є навчальним закладом для дітей шкільного і дошкільного віку, що діє у рамках шкільного товариства «Schulverein Ukrainische Samstagsschule München e.V.»
Українська суботня школа у Мюнхені: 70 років національним, культурним та християнським цінностям в еміграції

Цим дописом Warta продовжує цикл матеріялів про українські навчальні заклади та заходи у Німеччині (попередня стаття про Суботні Школи у Майнці, Франкфурті і Дармштадті вийшла у грудні 2022 р.)

Історія школи

Українську Суботню Школу м. Мюнхен було засновано у 1952 році під патронатом Об’єднання Українських Жінок (ОУЖ) у Німеччині. Ідея створення закладу належала українцям Мюнхена після виступу дітей на «Спільному Свяченому» у час Великодніх свят. Перші заняття, на яких були присутні 24 дитини (розділені на 3 вікові групи), відбулися 24 травня 1952 року у приміщенні Української Медично-Харитативної Служби на Дахауерштрассе.

Цікаво, що потім певний час Українська суботня школа працювала на базі німецької школи на Führichstrasse, 53 – саме там, де вона існує і зараз. Тобто діти сьогодні ходять в ті самі приміщення, що і їх, умовно, батьки чи дідусі. В житті Суботньої школи були різні моменти. Але те, що вона повернулася до своїх витоків – це, безумовно, символічно.

Сьогодні «Українська Суботня школа» – це офіційна громадська організація, зареєстрована за німецьким законодавством (айнгетрагенер Ферайн).

Наприкінці осені минулого року у школі було обрано нове правління.

Сучасність

Штат Суботньої школи у Мюнхені складається з понад 20 досвідчених вчителів на чолі з директорським колективом, які активно співпрацюють з правлінням товариства. Педагогічні працівники школи досконало володіють сучасною українською мовою, мають відповідну педагогічну освіту та належний рівень професійної підготовки.

Українська Суботня школа ставить своїм завданням забезпечити учнів українського походження почуттям єдності, причетності і зв’язку з Україною, навчити їх української мови, історії та культури. Основним пріоритетом навчального закладу є збереження українських національних, культурних і християнських цінностей за межами України.

Навчальний процес

Навчання розпочинається в другій половині вересня і закінчується не пізніше останньої суботи липня наступного року. Тривалість канікул протягом навчального року погоджується із шкільним законодавством Баварії. Уроки проводяться кожної навчальної суботи з 10-ї до 13-ї години.

Основні предмети, які вивчаються у школі:

  • українська мова та література
  • історія України
  • географія України
  • народознавство
  • християнська релігія

Крім різних форм обов’язкових занять, у навчальному закладі проводяться факультативні (гуртки) та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів, нахилів та обдарувань. Зокрема, у школі діють гурток українського народного танцю та хор. Для дітей віком від 3 до 6 років функціонує садочок.

За активної допомоги батьків протягом року готується низка різноманітних заходів (свята св. Миколая і Маланки, День Мами, Останній дзвоник тощо).

Кількість учнів

За Статутом товариства «Українська Суботня Школа м. Мюнхен», не менш, ніж 90% його членів – це батьки, діти яких відвідують школу.

– Я звітував на Загальних зборах, як перейняв школу два роки тому зі 100 дітьми, – розповідає Мар‘ян Карпик, попередній голова правління школи (2020-22 рр.). За його словами, у 2021 році, попри Корону, прийшло ще близько 40 школярів. Коли ж почалася широкомасштабна агресія в Україні, до школи пішов просто вал заяв.

Перші три заняття у школі – безкоштовні: діти і батьки визначаються, чи підходить їм цей заклад. Тому не можна було спрогнозувати, скільки з нових 150-200 дітей залишиться на наступний 2022/23 навчальний рік. Проте станом на зараз в УСШ зареєстровано близько 350 дітей. Тобто в результаті українсько-московській війні школа зросла більше, ніж втричі.

Щодо віку дітей, можна спостерігати наступну «піраміду». З 4-го класу починається інтенсивна підготовка до старших класів Баварської школи, після чого діти йдуть до гімназії або середньої (Mittelschule) чи професійної (Realschule) шкіл. Відповідно, на цьому етапі, за словами пана Карпика, у Суботній Школі дітей меншає. Згодом їх кількість стає ще менше.

– Завжди так було – цей тренд складно змінити. Але ми намагаємося: наприклад, у школі є традиція, що випускний клас одержує фінансування для подорожі до столиці України – міста Київ, – каже Мар‘ян Карпик.

Критеріями відбору викладачів до школи, за словами Карпюка, є наявність педагогічної освіти та досвід роботи в навчальному закладі – садочку, початковій чи середній школі. Є декілька вчителів, які у статусі помічника вчителя одночасно працюють з українськими дітьми у школах Баварії. Тобто володіння української мовою поряд зі знаннями німецької (або англійської) є їх конкурентною перевагою. Двом вчителям вдалося після докваліфікації повноцінно викладати в німецьких школах.

– Як Ви вважаєте, – питаю я Мар’яна Карпика, – чи могла б українська мова – у разі, якщо б міністр освіти Баварії отримав такі звернення від української спільноти – претендувати на статус другої іноземної в гімназіях, як-ось: латина чи французька?

М.К.: Це питання є на часі, і ми його піднімали, в тому числі, і перед Генеральним консульством (щодо відповідного звернення до Міністерства з боку української державної установи), і перед керівництвом освітнього Реферату. Йдеться саме про Гімназії гуманітарного напрямку. Здається, там вимога полягає в тому, щоб кожного року гімназія мала мінімум 10 випускників, що, насправді, не є замало. І сьогодні, якщо б вони її вчили, маючи першою іноземною англійську, а другу – французьку, це була б вже третя іноземна (хоча для наших дітей, де-факто, такою третьою іноземною є також німецька).

– Саме так. Тому, якщо б українська стала другою іноземною, замість французької чи латини, наші діти, навіть російськомовні, сприйняли це дуже позитивно. Це і є свідомий вибір рідної мови!

М.К.: Поки що це звучить дуже фантастично. Наразі потрібно багато чого зробити, щоб перемогти баварську бюрократичну систему. Однак, можна було б, наприклад, знайти базову німецьку школу – це питання, безумовно, потрібно проштовхувати. Причому, у кожній землі Німеччини – окремо. Наскільки я чув, у Гамбурзі чи в східних землях зараз намагаються щось пробивати у цьому напрямку. Це, дійсно, важливе питання, яким потрібно систематично займатися.

Проте хотів би закінчити нашу розмову на позитивній ноті. У нас вже є існуюча Суботня школа з багатолітніми традиціями. Сподіваюсь, у тому числі, завдяки цьому допису, ми зможено досягнути до сімей, які шукають для своїх дітей освітнє українське середовище. Бажаю всім щасливого нового Року та усіх гараздів. Сподіваюся зустріти нових батьків та дітей незабаром на подвір’ї Führichstrasse. Слава Україні!